Туалеты, наши туалеты,
Любят почему-то вас поэты.
Почему - я точно сам не знаю,
Может, жизнь у нас одних такая.
Из говна вам вылепить конфету -
Есть заданье чести для поэта,
Из такого, знаете ли, сора
Стих растет, как куча под забором.
Эта тема очень интересна,
И в ней месту всякому есть место,
А в говне, точнее, в экскрементах
Разные найдем мы элементы.
Как у Менделеева, там все есть,
У говна поэт пробудит совесть!
Иногда в говне найдет бриллианты,
Весом в соответствии с талантом.
И лишь при обилии поноса
Перейдет поэт писать на прозу.
Только лишь поэт, как Бог, способен
Из говна создать себе подобье!
Туалеты, наши Туалеты.
Из говна мы делаем конфеты.
Согласитесь, это лучше все же,
Чем в говно все превращать ничтоже.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
